Меж вербами та над водою,
Біленька хаточка...
…Так писав про село Тарас Григорович Шевченко. У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Хата завжди є і залишається найпершим і найсильнішим оберегом для людини. Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною — це затишна і мальовнича, найчастіше білена зовні і всередині, будівля, переважно під солом’яним дахом. Саме українській хаті, одному з народних символів України, був присвячений народознавчий захід під назвою «СЕЛО НА НАШІЙ УКРАЇНІ – НЕНАЧЕ ПИСАНКА СЕЛО», який відбувся в Халеп’янській (Обухівського району) сільській бібліотеці в рамках заходів, присвячених 85-річчю Київської області.
Бібліотекар Ярина Людмила та майстриня з пряничного мистецтва Галина Кузьмин розповіли школярам про українське народне житло, його символіку та обереги. В ході заходу відбувся майстер-клас для дітей по виготовленню та розпису пряничного будиночка в стилі сільської української хати. Діти ДНЗ "Малятко" Кузьмин Даша, Кузьмин Тима, Колісниченко Даша, Гончарук Святослав з захватом працювали з солодким матеріалом. Галина Кузьмин вчила дітей прийомам та навичкам роботи з розпису запашної пряничної української хатки.
Рідна батьківська хата… Колиска роду людського… З нею пов’язані найсвітліші спогади і почуття кожної людини. Тому й оспівана вона у піснях, легендах, опоетизована художниками слова та майстрами пензля.
На закінчення організатори заходу почастували дітей приємними смаколиками.
