З великою увагою, вдячністю, хвилюванням слухали поетичні рядки великого поета одинокі люди похилого віку, яки залишились без належної підтримки рідних. Слово Кобзаря завжди об’єднувало український народ. Його слово й сьогодні несе добро й милосердя, якого так не вистачає мешканцям будинку пристарілих. Поезію Шевченка люблять і шанують люди різних поколінь, але найсильніші емоції викликають його вірші у душах людей поважного віку. Разом з бібліотекарями будинок пристарілих відвідали і начальник відділу культури Обухівської РДА Г.І.Чула та депутат Обухівської районної ради В.К.Тимченко. Вони пригостили мешканців будинку смаколиками та побажали їм здоров’я, тепла, божої ласки та належної турботи від держави.
Долі Тараса Шевченка й України – невіддільні. Він жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме пророче слово. Невмируща слава Великого Кобзаря живе у серцях мільйонів людей, а його твори надихають на великі звершення в ім’я України.
