Краса і щедрість Обухівської землі завжди живила творчу наснагу тих, хто прагнув висот у науці, спорті, мистецтві, хто шукав неповторних слів, образів, барв. Багато її уродженців збагатили своїм талантом і працею не лише вітчизняну, а й світову, вселюдську культуру. Талантів ніколи не бракувало на цій землі. І сьогодні вони – одне з найбільших, найцінніших багатств. Обухівщина в різні часи дала прихисток вихідцям з багатьох областей нашої країни, а також інших країн, які прижившись на ній, збратавшись з місцевим населенням, вважають її своїм домом, дбають про неї, збагачують, розвивають та прославляють її. Однією з них є поетеса Віра Михайлівна Куліш-Гальчинська – член Національної спілки письменників України, член літературного об'єднання ім. Григорія Косинки та літературно-мистецької студії ім. А.С.Малишка. Вже понад 50 років живе вона в місті Українка на Обухівщині.
А народилася Віра Михайлівна 14 січня 1941 року в селянській багатодітній сім'ї на Полтавщині, в селі Старий Орлик (нині село затоплене Дніпродзержинським морем). В сім'ї було семеро дітей, але найулюбленішою дитиною була четверта – Вірочка. Змалку вона дуже любила поезію. Вчила та декламувала вірші своїх улюблених поетів Т.Г.Шевченка, Л. Українки. В школі навчалася дуже добре, але найкраще давалися їй такі предмети: українська мова та література. Тому з дитинства і почала складати вірші.
Я полтавка, вклоняюся зерну,
Я з чорнозему, з шепоту трав,
Із терпкого колючого терну,
Що в моєму житті зацвітав.
Навчалася Віра Михайлівна у далекому 1961 році в будівельному технікуми міста Пунане Кунда в Естонії. Працювала за викликом у Призаполяр'ї на будівництві міста Ноябрськ. У 1966 році оселилася на Обухівщині та працювала на різних будівництвах нашого району, але найбільшу частину трудового стажу пропрацювала на Трипільській ТЕС. Тому й недивно, що чимало віршів поетеса присвячує звичайним робітникам та робітничим професіям. А перший свій вірш був надрукований ще в 1968 році у районній газеті «Зоря жовтня» (нині «Обухівський край»). В тому ж році вона стала відвідувати літературно-мистецьку студію. Тепер ця студія носить ім'я А.С.Малишка. Відтоді її твори друкувалися в республіканській пресі, газетах «Молода гвардія», «Київська правда», «Сільсь¬кі вісті», в альманахах обухівських літераторів «Дівич-Гора» та «Українка». Свою любов до України, до людей, дітей, свої мрії і переживання вона виплескувала на аркуші паперу. Так і «народились» у неї 12 поетичних збірок: Де шумлять явори» (1999), «Зимове весілля» (2004) та книжечок для дітей «Срібна павутинка» (2000), «Зайченята» (2001), «Дюжина» (2001), «Сонечко в колисці» (2004), «Чарівна криниченька» (2004), «Хитрунка» (2004), «Подружки-балакушки» (2005), «Лисиця – жар-птиця» (2008), «Веселі промінці» (2008), «Зимовий пиріжок» (2009).
Віра Куліш-Гальчинська — поетеса емоційна, їй не байдужа доля і майбуття нашої великої землі, де кожна краплина на листочку рідної вишні і кожна стеблина на чорноземі нашої ниви були і будуть тим найдорожчим, що ми називаємо національною гідністю. Поетеса дуже багато поезій присвятила нашому краю і деякі з них було покладено на музику місцевих композиторів О.Сташківа, Л.Тимченка, М.Рябошапки.
В усій поезії Віри Михайлівни чітко простежується яскравий образ людини, нелегка доля якої невід’ємна від долі свого народу, його мови і дер¬жавності. Всі її поривання, радощі і печалі — в її віршах, в її піснях, що з глибини вразливого серця пливуть неприхованим сумом, тривожними думками і відкрити¬ми почуттями...
Днями працівниками районної бібліотеки для дітей Малишевою О.І. та Нечай М.М. проведено бібліотечний захід «До поетеси на ювілей», на якому Віра Михайлівна зустрілася з прихильниками її поезії – користувачами дитячої бібліотеки та побратимами по літературно-мистецькій студії ім. А.С.Малишка Ю.К.Домотенком, Василем Трубаєм, М.В.Карасьовим, А.С.Хмельовським, Г.В.Петриченком, О.Ф.Драндарем, О.Д.Пожарницькою, які в дружній атмосфері привітали поетесу з ювілеєм та поділилися з присутніми цікавими моментами з її життя. Для присутніх бібліотекарі провели поетичну годину «Мій вірше, голубом злети» за творами Віри Михайлівни, а учні 3-Б класу СЗОШ №1 ім. А.С. Малишка декламували на пам'ять вірші. Наприкінці заходу бібліотекарі Присяжна П.М. та Кургузкіна Н.А. провели вікторину за віршованими загадками поетеси.
Творчість Віри Куліш-Гальчинської — це той ма¬ленький і непомітний поетичний струмочок, який, виблискуючи на сонці, спадає з камінця на камінець інколи гублячи свій ритм, біжить серед гаю і трав, біжить і біжить, радує серце і викликає захоплення, по¬див... Чистий і життєдайний струмок жіночої душі, витік якого — із вічного і прекрасного джерела, ім’я якому — народна творчість.
Тож побажаємо поетесі мирного неба над головою, міцного здоров'я, благополуччя, творчої наснаги ще багато-багато років.
Кажуть, генії народжуються раз на століття. Слава Богу, Обухівщині також є ким пишатися. Але приглядаймося не тільки до тих, що вже далеко – на відстані зірок, а й до тих, хто поруч із нами, хто ще може зігріти своїм віщим поглядом. Доля інколи прагне допомогти нам, а ми втрачаємо слушні нагоди й прощаємося то з одним, то з другим… видатним митцем! Шануймо живих! Прислухаймося до живих! І пам'ять житиме поміж нами. Пам'ять, якою живе покоління…
