"ОХОРОНЕЦЬ РІДНОГО СЛОВА" - інформаційне досьє до 100- річчя від дня народження Дмитра Григоровича Білоуса.
...Що є для тебе рідна мова -
візьми собі на карб:
Життя духовного основа,
безцінним, вічний скарб.
Д.Г. Білоус.
У ці квітневі дні ми святкуємо 100-річчя від дня народження українського поета і перекладача, почесного академіка Академії педагогічних наук України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, ветерана Другої світової війни, просвітянина Дмитра Григоровича Білоуса – педагога від Бога, дуже уважної і тактовної особистості.
А народився Дмитро Григорович 24 квітня 1920 року в селі Курмани, нині Сумська область Недригайлівський район, у багатодітній селянській родині. Окрім Дмитра, в сім’ї були Наталка, Василь, Катря, Олекса, Павло, Маруся, Сашко, Христина, Надія, Микола… Як згадував сам Дмитро Григорович: «Сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівкували». Життя тоді в українському селі було не просте і далеко не ситне. «Трудове виховання – на вигоні пастухування», «Справлялися добре з харчами, – не їли лиш хвостиків з груш», «Ходив я в сестринських чоботях з дірками замість підошов», – згадував поет згодом, осмислюючи своє дитинство.