ОБУХІВСЬКА
РАЙОННА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ
«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ»
(Інформаційний огляд літератури
До Дня Соборності України)
Склала бібліограф Т.А.Кацун
м.
Обухів 2015 рік
Шановні діти! У тяжкій і тривалій
боротьбі за національне визволення та утвердження власної державності наш народ
не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Перших, на превеликий жаль,
було більше. Історія не раз надто суворо й несправедливо карала Україну руками
немилосердних загарбників. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба
українського народу за соборність своїх земель.
Тобі,
Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої
сили і душу широку
Й життя я віддам
до останнього кроку.
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщина!
Слово «соборність» включає в себе єдність та згуртованість. У слові
«соборність» ми чуємо слово «собор». Ще великий український класик Олесь Гончар
закликав: «Бережіть собори душ наших!». Так вже розпорядилась історія, що
впродовж століть наш народ та землі України були розрізнені та належали до
інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною
мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї
держави. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани
Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У березні 1917
року у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано
Центральну Раду, першого президента Михайла Грушевського і проголошено
створення Української народної республіки. А вже в середині листопада 1918року
під впливом революційних подій розпалася Австро-Угорська імперія. Війська
Української національної Ради захопили Львів, проголосивши створення
Західноукраїнської Народної Республіки. Тож одним із найважливіших завдань ЗУНР
було об’єднання всіх українських земель в одну державу.
1
грудня 1918 року представники Державного секретаріату ЗУНР Дмитро Левицький,
Лонгин Цегельский та члени УНР Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Панас
Андрієвський і Федір Швець підписали у Фастові передвступний договір про наміри
об’єднати населення і території обох утворень в одну державу. І таке об’єднання
відбулось 3 січня 1919 року. Урочисте святкування призначили на 22
січня.
Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова: «Віднині зливаються
в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина,
Закарпаття і Наддніпрянська Україна – в одну велику Україну… Віднині
український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу
об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної
Української Держави на добро і щастя українського народу».
Задзвонили срібні дзвони в Україні,
Аж по
світі по широкім стало чути:
«Зустрічайте воскресіння день! Віднині
Навік-віки Україні вільній бути!»
Зашумів
відвічний Київ прапорами,
Розлилась народу повідь по Подолі.
На
майдані, на Софійськім, з корогвами
Зустрічала Україна свято волі!
Проте
втримати незалежність та єдність України в той період не судилося: тяжке
економічне та воєнне становище, взаємна недовіра політиків призвели до
катастрофи. Через кілька місяців після того, як було проголошено про утворення
єдиної УНР, більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупувала Польща, а
Закарпаття – Чехословаччина. Незважаючи на всі негаразди, ідея Соборності
постійно жила в серцях українців. І тому, святкуючи День Соборності 22 січня
1990 року мільйони тоді ще радянських українців побудували «живий ланцюжок» від
Києва до Львова, а 24 серпня 1991 року український народ реалізував свою
багатовікову мрію жити в соборній державі, проголосивши Акт незалежності
України. Уряд УНР, який діяв в еміграції до серпня 1992 року, склав свої
повноваження. Офіційна делегація Державного центру УНР на чолі з його
президентом Михайлом Павлюком прибула до столиці України м. Київ та на сесії
Верховної Ради України урочисто склала свої повноваження перед президентом
Л.Кравчуком. Ця подія названа «Актом Злуки» і стала реальним втіленням мрії
українського народу про суверенну державу. 21 січня 1999 року наказом президента України Л.Кучми №42/99 День
проголошення соборності України (22 січня ) став державним святом незалежної
України.
Прийшла,
прийшла свята година,
Настав жаданий довго час!
Ура! Єдина Україна,
Приходить свято і до нас!
Хай
кожен з нас запам’ятає
Цей час, цей день і цюю мить.
Хай слово радісно лунає,
І серце піснею бринить.
Хай
рідний прапор освященний
Назавжди в серці майорить.
Запам’ятай же, люд хрещений,
І
час, і день, і цюю мить.
Нехай же мудрість не покине
Твоїх
синів у боротьбі,
За твою вольність, Україно,
Навіки слава хай тобі!
Скріплена
кров’ю мільйонів незламних борців, територіальна цілісність України навіки повинна
залишатися непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та
соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно і духовно
багатої, вільної і демократичної України, якою будуть пишатися наші нащадки.
Тому наші воїни день і ніч героїчно захищають територію Луганщини і Донбасу від
сепаратистів, яких підтримують російські найманці. Плекаймо все, що працює на
ідею загальнонаціональної єдності, соборності, державності.
Пропоную вашій увазі літературу, в якій висвітлюються питання єдності,
соборності та самостійності нашої країни.
1.
Бойко О. Д. Україна від путчу до Пущі. (серпень – грудень 1991р.):
Монографія. - Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2006. – 224с.
2.
Будівничий української державності: Хрестоматія політологічних статей Івана
Франка / Упоряд. Д.Павличко. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006.
– 640с.
3.
Історія української суспільно-політичної думки: Навч. посіб. / Укл. Морозов
В.В. – К.: КНЕУ, 2006. – 180с.
4.
Кульчицький С. Українська революція 2004р. – К.: Генеза, 2005. – 368с.
5.
Погрібний А. Якби ми вчились так, як треба… Розмови про наболіле. – К.:
Видавничий центр «Просвіта», Видавництво імені Олени Теліги, 1999. – 288с.
6.
Рух опору в Україні: 1960 – 1990. Енциклопедичний довідник / Передм. Осипа
Зінкевича, Олеся Оберпаса. – К.: Смолоскип, 2010. – 804с., 56 іл.
7.
Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України? / Упоряд., передмова
О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 416с.
8.
Сергійчук В. Українська соборність: Відродження українства в 1917 – 1920
роках. – К.: ТОВ «Українська Видавнича Спілка», 1999. – 412с.
9.
Українське державотворення: Словник – довідник / За ред.. О.М. Мироненка. –
К.: Либідь, 1997. – 560с.
10.
Сігалов А. Олександр Солженіцин,
Юліан Семенов і українське питання: Всесвітньо відомі письменники – про Україну
і міцні обійми «старшого брата» / Анатолій Сігалов // Україна молода. – 2014. -
№ 91 – С. 8-9.