Минуло вже 30 років від тої «чорної» і тривожної дати, коли весь світ приголомшила звістка: «26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції стався вибух», що призвів до найбльшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності, створив ситуацю, вплив якої позначатиметься на житті не одного покоління.
Вогняний радіаційний смерч піднявся в гору, розсипав свої важкі, альфа-бета, смертоносні частинки на землю, а за напрямом вітру розніс на далекі відстані. Радіонуклідному забрудненню була піддана величезна територія Європи. Лише у Україні загальна площа забрудненої території складає 53,5 тис. км², тобто 9% території країни. Кількість постраждалих у наслідок аварії сягає майже 3,5 млн. осіб, більше третини серед яких складають діти.
Працівниками районної бібліотеки для дітей Малишевою О.І. та Нечай М.М. було проведено годину пам'яті «На опаленій лихом землі…» для учнів 7-А класу СЗОШ №1 ім. А.С.Малишка. На заході вшанували пам'ять тих героїв, які вступили у двобій з розлютованим реактором і ціною власного життя і здоров'я понині платять за халатність тогочасного керівництва держави. Для дітей були продекламовані вірші та рядки із творів українських майстрів слова котрі були на місці тих подій чи якось пов’язані з ними.
Наприкінці заходу бібліотекарями проведено огляд біля книжкової виставки «Гірчить Чорнобиль, крізь кори гірчить…».
Чорнобильська трагедія – не в минулому. На жаль. Наша планета заражена багатьма недугами, і причина цьому – техніка, що вийшла з-під контролю, байдужість і безвідповідальність. Тому так скорботно і гірко звучать останні рядки з поеми «Чорнобильська Мадонна» Івана Драча: «Несе сива чорнобильська мати цю планету… Це хворе дитя!».
