Важко пробивалась до світла пам’ять про злочин, який був учинений над українцями і над Україною комуністичним режимом та масовими репресіями.
Вшановуючи пам’ять померлих від голоду у 1922, 1932-1933, 1946-1947 роках, районна бібліотека для дорослих підготувала і провела урок-реквієм "Невиплакані сльози України".
З великою увагою та співчуттям слухали запрошені на захід старшокласники ЗОШ №1 та дорослі користувачі бібліотеки жахливі факти з історії нашої батьківщини. Ведучі заходу завідуюча бібліотекою для дорослих Л.Храпач та бібліотекар Г.Василенко ознайомили присутніх із спогадами очевидців голодомору - наших земляків Горпини Степанівни Висоти з села Красне та Шевченко Насті Юхимівни з села Нові Безрадичі. Проникливо прозвучали вірші у виконанні директора Л.І.Кобилінської, бібліографа О.Данько, бібліотекаря Т.Поштар.
Змістовною, емоційною, наповненою документальними підтвердженнями була розповідь наукового співробітника садиби-музею А.С.Малишка, краєзнавця О.В.Артюшенко, яка вже багато років займається вивченням історії нашого краю. Дослідниця навела багато маловідомих фактів про голод на Обухівщині, вміло підключила юнаків до співбесіди та до власних розмірковувань про те, чому могло статись таке лихо саме в нашій країні. У своєму виступі Олена Василівна пов’язала минулі події із сучасними, розповіла про ситуацію на Сході України, про її причини й наслідки. Вона закликала юне підростаюче покоління бути патріотами своєї землі й гідними пам’яті померлих співвітчизників.
Захід виявився результативним, враховуючи те, що багато учнів ознайомились з книжковою виставкою під назвою "Щоб ніколи не повторилося…" на якій було представлено багато літератури про Обухівщину. Діти виявили бажання взяти деякі книги додому, а бібліотекарі ще раз переконалися в ефективності подібних заходів.
Пам’ять про голодомор - тяжка, але без знання своєї історії неможливо збудувати світле майбутнє. Мусимо самовисповідатись і покаятись, аби не повторилося найстрашніше - штучне, насильницьке винищення людей.
